Текст песни Плач Єремії — Пізня ласка така фригідна, слова из песни.

Повертаємся, всіявши зойком оази;
кров на піхвах, засмага східна.
Та зачинене місто, мов острів прокази,
або клітка, в якій єхидна.

Поки нас не було, поки нас у пустині
прошивала сурма побідна,
на стовпах і криницях, мов сіль на хустині,
проступило тавро: єхидна.

Приспів:
Єхидна, єхидна!

Ми згубили себе в агарянськім поході.
Перемога цілком не видна.
І до рідних дверей нам достукатись годі,
і вітчизна немов єхидна.

Рідні панни зів’яли по вежах і клітях,
пізня ласка така фригідна.
В зимних венах померло дзвінке повноліття,
а в очах ожила єхидна.

Приспів

Це вона відкладає століття, мов яйця,
по торгах, де музика мідна,
де помости смертей, де живуть і бояться,
а юрба сичить, мов єхидна.

Приспів

Що я можу? Хрипуча сурма наді мною.
Я півсвіту пройшов приблизно.
Можу босим піти за твоєю труною,
рідна панно, стара Вітчизно. (2)

Краткое описание

Описание песни «Плач Єремії» можно сделать так: Эта песня описывает печаль и холод поздней нежности. В тексте упоминаются образы острова проказы, клетки с ехидной, а также пустыня, где звучит победоносная сурма. Родина становится недоступной, а панни увядают на вежах. В зимних венах их душ умирает, но в глазах оживает ехидна. Песня также описывает торги, где она откладывает столетия, и где сичит толпа, как ехидна. В конце песни говорится о возможности идти босиком за твоей труной, родная панно, старая Вітчизно.