Текст песни Тарас Чубай — Світло і сповідь, слова из песни.

Ти не маєш довкола свічадонька жодного, де б не мала себе чужої.
Пошукай собі інших плес, щоб надивитись на себе.
Лиши для мене в магнітофоні пісеньку про своє залишання.
Свій біг зачавши жартома втечи таки насправді.

Піщаним берегом побіжи опівночі,
Нехай аж до ранку тутешня вода доганяє Тебе руслом,
Нехай біжить попереду сріблястий окунь
І шматочком місяця дорогу воді освітлює,
Дорогу воді освітлює.

Тобі услід не дивитимусь, лише листопадово очі заплющу.
Я цього не побачу, як листочки слідів опадуть із гіляччя стежок.
Сяде навпроти зозуля німа, в неї від літа іній на дзьобі.
Дам їй погортати торішній гербарій, що його назбирали вітер і Ти,
вітер і Ти. (3)

Краткое описание

Текст песни Тарас Чубай — Світло і сповідь повествует о разлуке и потере. Главный герой пытается преодолеть боль и отпустить свою возлюбленную. Он описывает, что она уходит, и он остается один с магнитофонной записью песни о ее уходе. Он обращается к ней, желая, чтобы она нашла свое счастье, пока он останется один. Песня наполнена тоской и ностальгией, описывая моменты разлуки и утраты. В ней звучат эмоции грусти и нежности, и тема потери пронизывает каждую строчку. Это песня о том, как трудно отпустить тех, кого мы любим, и как мы все равно желаем им счастья, даже если они уходят от нас..