Віктор Пашник — Я щастя збудую будь-де на землі

Я щастя збудую будь-де на Землі,
Аби тільки, сонце, з тобою,
Ми будемо жити, як діти малі,
І будемо радісні грою.
Я хату збудую, а ти - живопліт,
Щоб звірі в ночі не мішали.
І будемо жити тисячу літ,
І будем кохать, як кохали!

Приспів:
А на душі тихо і добре, |
І я вдихаю зорі і небо, |
І моє серце ніжне й хоробре |
Для тебе б'ється, мила, для тебе! | (2)

Я баньку поставлю, ти квіти глядиш,
І все як в людей, і ще краще.
Я діток побавлю, ти більше поспиш -
З'єднає молитва нас натще.
Розмови вели і спали не раз
Під зорями в літнюю пору.
Віночки плели, вінчало небо нас,
І сонце стрічать йшли на гору.

Приспів.

Весну зустрічали, і разом плели
Осінніми водами в зиму.
Що мали то мали і те берегли
Роки ж відлітали мов з диму.
Не в силах плин часу мені зупинить,
Та хочу, щоб мила знала,
Що я народився її вірно любить
І щоб вона ніжно кохала!

Приспів.

Краткое описание

Текст песни «Я щастя збудую будь-де на землі» Віктора Пашника описывает мечты и желания исполнить житейские планы, чтобы прожить счастливо и в гармонии с природой. Автор поет о построении дома, уединенном от мирской суеты, с живоплетом, чтобы ночные звери не мешали, а также о создании семьи и детей. Он описывает, как романтические моменты соединяют их в любви и нежности, плели венки и встречали весну вместе. В конце песни он выражает свою нежную любовь и желание, чтобы его возлюбленная откликнулась в ответной нежной любви. Эта песня наполнена романтикой, надеждой и желанием построить счастливое будущее, заботясь и любя свою возлюбленную..